виходити з ладу

1. n

1) обвал, руйнування, падіння

2) крах, провал; катастрофа; загибель

3) банкрутство

4) різкий занепад сил, знесилення

5) мед. колапс

6) розм. занепад духу

7) тех. вихід з ладу

2. v

1) руйнуватися; обвалюватися; завалюватися

2) звалитися від хвороби; сильно ослабнути

3) занепасти духом

4) зазнати краху (невдачі); руйнуватися (про плани)

5) дуже знесилюватися; виснажуватися

6) тех. виходити з ладу

7) тех. скорочуватися; сплющуватися

* * *

1) обвал, падіння, обвалення

2) крах, катастрофа, провал, розвал; банкрутство

3) різкий занепад сил, знесилення; колапс; занепад духу

4) тex. вихід з ладу; сплющування; поздовжній вигин

5) aв. зминання ( шини)

6) acтp. колапс

1) валити, обвалюватися; звалюватися; обрушувати; ламати своєю вагою

2) звалитися (в результаті удару, напруги); сильно ослабнути; звалитися від хвороби або слабкості, злягти; занепасти духом

3) зазнати краху, невдачі; руйнуватися (про плани, надії)

4) тex. виходити з ладу; стискуватися, скорочуватися, сплющуватися

5) складатися, бути складаним; складати, згортати

6) acтp. колапсувати

1) непридатний для використання, ненадійний в експлуатації; який вийшов з ладу

2) неміцний

* * *

1. n

1) невдача, провал

2) невдаха; той, що провалився на екзамені

2. v

1) зазнати невдачі

2) не збуватися; не вдаватися; не досягати, не зробити

3) підводити, не справдити надій (сподівань)

4) не вистачати, бракувати, бути недостатнім

5) відчувати недостачу (в чомусь)

6) зменшуватися в кількості; закінчуватися, вичерпуватися

7) зазнавати краху; збанкрутувати

8) слабнути; втрачати силу

9) завмирати

10) припинятися; вимирати

11) переставати діяти, виходити з ладу

12) провалюватися (на екзаменах, виборах тощо)

13) провалити (когось на екзамені)

14) не зуміти, не бути спроможним; виявитися неспроможним (зробити щось)

15) мати недолік (у чомусь)

* * *

1) зазнавати невдачі; не збуватися, не вдаватися

2) підводити, не виправдати очікувань

3) бути недостатнім, не вистачати; відчувати брак ( чого-небудь); зменшуватися в кількості; кінчатися, вичерпу-ватися

4) слабшати; втрачати силу; завмирати; припинятися; вимирати

5) переставати діяти, виходити з ладу

6) лог. не виконуватися; бути хибним

1) провалюватися ( на іспиті); провалити ( кого-небудь на іспиті); завалити ( який-небудь предмет на іспиті)

2) не вродити ( про яку-небудь культуру); бути невеликим ( про врожай)

3) терпіти крах, збанкрутувати ( про фірму); припинити платежі ( про банк)

1) виходити ( з приміщення); (to) відправитися ( у далеку подорож)

2) бувати в товаристві; ( with) проводити час, зустрічатися

3) видаватися ( про книгу)

4) погаснути, згаснути

5) кінчатися, спливати (про місяць, рік)

6) вийти з моди (тж. go out of date)

7) вийти у відставку ( про уряд)

8) (за) страйкувати (тж. go out on strike)

9) найнятися на роботу ( про жінку)

10) закінчити університет

11) icт. битися на дуелі

12) icт. вступити в бій

13) відчувати ніжні почуття, симпатію

14) (of) виходити з ладу, робитися непридатним, псуватися

15) починатися ( про відлив)

1) виходити ( з приміщення); (to) відправитися ( у далеку подорож)

2) бувати в товаристві; ( with) проводити час, зустрічатися

3) видаватися ( про книгу)

4) погаснути, згаснути

5) кінчатися, спливати (про місяць, рік)

6) вийти з моди (тж. go out of date)

7) вийти у відставку ( про уряд)

8) (за) страйкувати (тж. go out on strike)

9) найнятися на роботу ( про жінку)

10) закінчити університет

11) icт. битися на дуелі

12) icт. вступити в бій

13) відчувати ніжні почуття, симпатію

14) (of) виходити з ладу, робитися непридатним, псуватися

15) починатися ( про відлив)

1) обвал, падіння, обвалення

2) крах, катастрофа, провал, розвал; банкрутство

3) різкий занепад сил, знесилення; колапс; занепад духу

4) тex. вихід з ладу; сплющування; поздовжній вигин

5) aв. зминання ( шини)

6) acтp. колапс

1) валити, обвалюватися; звалюватися; обрушувати; ламати своєю вагою

2) звалитися (в результаті удару, напруги); сильно ослабнути; звалитися від хвороби або слабкості, злягти; занепасти духом

3) зазнати краху, невдачі; руйнуватися (про плани, надії)

4) тex. виходити з ладу; стискуватися, скорочуватися, сплющуватися

5) складатися, бути складаним; складати, згортати

6) acтp. колапсувати

1. n

1) вільний час

2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)

2. adj

1) далекий, віддалений

2) другорядний, незначний, менш важливий

3) вільний, незайнятий

4) правий; розташований з правої сторони

5) несвіжий (про їжу)

6) не зовсім здоровий

7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту

8) неврожайний

3. adv

указує:

1) на відхід, відбуття, відокремлення

2) на відокремлення частини від цілого

3) на відстань

4) на припинення, завершення дії

5) на віддаленість у часі

6) на вимикання, роз'єднання апарата

7) на відміну, анулювання

8) на зменшення, скорочення

9) на вщухання, ослаблення

10) на скидання одягу

11) на забезпеченість

4. v розм.

1) припиняти (переговори тощо)

2) відступатися

3) мор. іти у відкрите море

5. prep

указує:

1) на відстань — від

2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за

3) на відхилення від норми

4) на джерело — у, від

5) на джерело існування, прибутків

6) на неучасть у чомусь

* * *

1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)

2) вільний час

3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)

4) початок, старт

1) більш віддалений, далекий

2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)

3) другорядний, менш важливий, незначний

4) вільний, незайнятий

5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту

6) помилковий, неправильний

1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.

2) віддаленістьпро відстань

3) припинення дії ( несподіване)

4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізму

5) забезпеченість, заможність

6) у сполученнях

1) припиняти ( переговори); відступатися

2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"

3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите море

1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь

2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від

3) зменшення, знижку менше, нижче

4) джерело від, у

5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінком

6) відхилення від норми

7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудь

int увага!; зупинися!; геть!

1) зазнавати невдачі; не збуватися, не вдаватися

2) підводити, не виправдати очікувань

3) бути недостатнім, не вистачати; відчувати брак ( чого-небудь); зменшуватися в кількості; кінчатися, вичерпу-ватися

4) слабшати; втрачати силу; завмирати; припинятися; вимирати

5) переставати діяти, виходити з ладу

6) лог. не виконуватися; бути хибним

1) провалюватися ( на іспиті); провалити ( кого-небудь на іспиті); завалити ( який-небудь предмет на іспиті)

2) не вродити ( про яку-небудь культуру); бути невеликим ( про врожай)

3) терпіти крах, збанкрутувати ( про фірму); припинити платежі ( про банк)

1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)

2) вільний час

3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)

4) початок, старт

1) більш віддалений, далекий

2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)

3) другорядний, менш важливий, незначний

4) вільний, незайнятий

5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту

6) помилковий, неправильний

1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.

2) віддаленістьпро відстань

3) припинення дії ( несподіване)

4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізму

5) забезпеченість, заможність

6) у сполученнях

1) припиняти ( переговори); відступатися

2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"

3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите море

1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь

2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від

3) зменшення, знижку менше, нижче

4) джерело від, у

5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінком

6) відхилення від норми

7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудь

int увага!; зупинися!; геть!

1. n

1) (the outs) pl розм. опозиція

2) pl команда, яка в певний момент не відбиває (крикет)

3) друк. пропуск

4) амер., розм. вихід; лазівка

5) амер., розм. недолік

6) ділі, екскурсія, прогулянка (заміська)

2. adj

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайний (за розміром); великий

4) спорт. що перебуває поза грою

5) вільний

6) виїзний

7) неточний, відхилений; що вийшов з ладу

8) вимкнутий (про світло)

3. adv

означає:

1) відсутність, перебування за межами чогось

2) рух назовні

3) розтягування, розгортання, простягання

4) віддаленість

5) появу, вихід, випуск чогось

6) пропуск, недогляд, усунення

7) завершеність дії, закінчення процесу

8) раптовість дії

9) чіткість, ясність

4. v

1) вигнати; виставити

2) гасити

3) спорт. нокаутувати

4) порішити на місці; убити

5) вивести з гри, усунути з поля

6) вибити м'яч за межі поля, вибити в аут

7) виходити, вирушати на прогулянку (екскурсію)

5. prep

з, із, за

6. int

геть

* * *

1) pl ( the-outs) опозиція

2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)

3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада

4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина

5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)

6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово

7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайного розміру, великий

4) незайнятий, вільний

5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний

6) виключений, вимкнений; погашений

7) відсутній; наявний у недостатній кількості

8) який вийшов з моди, з ужитку

9) який зазнав збитків

10) спрямований, направлений назовні

11) cпopт. який знаходиться поза грою

12) який діє або відбувається в іншому місці

13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)

14) непритомний

15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)

1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

3) віддаленість ( деяку)

4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-

6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту

9) раптовість дії- часто передається дiєcл. префіксом с-, з-

10) чіткість, ясність, гучність

11) розподіл- передається префіксом роз-

1) вигнати, виставити

2) гасити ( ліхтарі)

3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити

4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут

5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію

6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати

7) розкритися, виявитися, виникнути

1) з; за

2) уздовж, по

int cпopт. аут!

1) дія; акт, діяння; документ; закон; постанова (парламенту, суду)

2) діяти; чинити, поводити себе; робити запис, заносити ( в акт тощо)

•

- act allowed

1) pl ( the-outs) опозиція

2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)

3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада

4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина

5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)

6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово

7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайного розміру, великий

4) незайнятий, вільний

5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний

6) виключений, вимкнений; погашений

7) відсутній; наявний у недостатній кількості

8) який вийшов з моди, з ужитку

9) який зазнав збитків

10) спрямований, направлений назовні

11) cпopт. який знаходиться поза грою

12) який діє або відбувається в іншому місці

13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)

14) непритомний

15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)

1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

3) віддаленість ( деяку)

4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-

6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту

9) раптовість дії- часто передається дiєcл. префіксом с-, з-

10) чіткість, ясність, гучність

11) розподіл- передається префіксом роз-

1) вигнати, виставити

2) гасити ( ліхтарі)

3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити

4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут

5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію

6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати

7) розкритися, виявитися, виникнути

1) з; за

2) уздовж, по

int cпopт. аут!

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

оказаться

1) (безл.) виявлятися, виявитися, показуватися, показатися, виходити, вийти, (реже) виявляти, виявити себе, показувати, показати себе яким. Он -зался неспособным к серьёзной работе - він виявив (показав) себе нездатним до серйозної роботи (праці). Оказывается, -залось, что… - виявляється, виявилось, що…, виходить, вийшло, що… -вается, что это была ложь - виявляється (виходить), що це була брехня. У него -залась лихорадка - виявилось, що в нього пропасниця. Он -зался невинным - виявилось, що він невинний. Он -вается очень честным человеком - виходить, що він дуже чесна людина. [Остапові ніяково, що його зять виходить душогуб-острожник (Грінч.)]. Не -зываться, не -заться налицо - не ставати, не стати. [Там з вечора було скількись срібних дрібняків, а тепер не стало (Крим.)]. Его це -залось дома - його не було дома. -ваться вредным, полезным - вийти на шкоду, на користь (на пожиток). Это может -заться очень вредным - на дуже велику шкоду може це вийти. -заться, как исключение - ви(й)нятися. [Людей було дуже мало, і з них винявся тільки один курій (Грінч.)]. -заться подходящим (делом), кстати - прийтися до ладу, до діла. -заться к чему-либо годным, способным - см. Годиться, Способный. -заться в силах, в состоянии - см. Сила, Состояние;

2) (очутиться) опинятися, опинитися. Где был, а где -зался - де був, а де опинився. -заться в безвыходном положении - опинитися в скрутному становищі. -заться в дураках - в дурнях опинитися, в дурні пошитися.

* * *

несов.; сов. - оказ`аться

1) (обнаруживаться, являться в действительном виде) виявля́тися, ви́явитися, виявля́ти себе́, ви́явити себе́

2) (попадать, очутиться) опиня́тися, опини́тися

3) ( быть налицо) бу́ти

4) ( проявляться) проявля́тися, прояви́тися; ( сказываться) познача́тися, позначи́тися, дава́ти себе́ взнаки́, да́ти себе́ взнаки́, дава́тися взнаки́, да́тися взнаки́

5) строит. (несов.) роби́тися; чини́тися; виявля́тися, проявля́тися; подава́тися; віддава́тися; виявля́тися, проявля́тися; пока́зуватися

Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.

[br]

Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).